Нікель (мінерал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікель
Протравлений кислотою нікель-залізний метеорит
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1][2]
IMA-номерIMA1966-039
АбревіатураNi[3]
Хімічна формулаNi
Nickel-Strunz 101.AA.05[4]
Ідентифікація
Сингоніякубічна сингонія[5]
Просторова групакристалографічна група 225d[5]
CMNS: Нікель у Вікісховищі

Нікель (рос. никель; англ. nickel; нім. Nickel n) — мінерал, самородний нікель координаційної будови — Ni. Майже повністю складається з хімічного елементу нікелю. Домішки: Co, Fe. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристали кубічні розміром до 1 мм. Утворює також зростки кристалів і виділення неправильної форми. Двійники по (111). Колір жовто-бронзовий. Знайдений у вигляді включень у хізлевудиті в зразках з острова Нова Каледонія, зустрічається також у метеоритах. Назва — від шведського «nickel» — гном, злий підземний дух, який заважає гірникам (П.Рамдор, P.Ramdor, 1967).

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • нікель-азбест (те саме, що азбест нікелистий);
  • нікель-антигорит (антигорит нікелистий);
  • нікель-асболан (асболан нікелистий);
  • нікель арсенистий (застаріла назва нікеліну);
  • нікель-вермікуліт (вермікуліт нікелистий);
  • нікель-гексагідрит (шестиводневий сульфат нікелю — Ni[SO4]•6H2O. Склад у %: NiO — 3,90-22,57; SO3 — 30,43-30,82; H2O — 41,05-41,90. Домішки: FeO (6,41); MgO (3,87);CuO (2,14).
  • нікель-гімніт (те саме, що антигорит нікелистий);
  • нікель-девейліт (девейліт нікелистий, різновид хризотилу, який містить NiO);
  • нікель-епсоміт (епсоміт нікелистий);
  • нікель-кабрерит (кабрерит — різновид анаберґіту, який містить до 9,3 % MgO);
  • нікель-кобальтомелан (колоїдна суміш оксидів манґану, кобальту, нікелю та алюмінію);
  • нікель-лінеїт (полідиміт); нікель-магнетит (треворит);
  • нікель-мелантерит (мелантерит нікелистий);
  • нікель-монтморилоніт (монтморилоніт нікелистий);
  • нікель-нонтроніт (нонтроніт нікелистий);
  • нікель-оксид (1. — бунзеніт — оксид нікелю координаційної будови, NiO; 2. — оксид нікелю складу Ni3O4); нікель-олівін (штучний ортосилікат нікелю — Ni2[SiO4]);
  • нікель-пірит (бравоїт);
  • нікель-сапоніт (сапоніт нікелистий);
  • нікель-сепіоліт (сепіоліт нікелистий);
  • нікель сірий (помилкова назва айкініту);
  • нікель сірчистий (мілерит);
  • нікель-скутерудит (хлоантит);
  • нікель стибіїстий (брейтгауптит — антимонід нікелю координаціної будови, NiSb);
  • нікель телуристий (мелоніт2);
  • нікель-тетраедрит (тетраедрит нікелистий);
  • нікель-фальерц (тетраедрит нікелистий); нікель-хлорит (хлорит нікелистий);
  • нікель-хризотил (ґарнієрит).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]